Конспекти уроків з літератури

І. Карпенко-Карий. Тести

1.      Справжнє ім’я І. Карпенка-Карого:
а) Іван Гнатович Карий;
б) Іван Панасович Карпенко;
в) Іван Карпович Тобілевич.

2.      Народився Карпенко-Карий:
а) на Херсонщині;
б) на Єлисаветградщині;
в) на Полтавщині.

3.      Рік написання п’єси «Хазяїн»:
а) 1900;
б) 1899;
в) 1901.

4.      «Хазяїн» за жанром:
а) соціально-побутова комедія;
б) соціально-сатирична комедія;
в) сатирична комедія.

5.      «Правою рукою» Пузиря був:
а) Ліхтаренко;
б) Зеленський;
в) Феноген.

6.      Пузир був:
а) українським землевласником;
б) поміщиком;
в) капіталістом-землевласником.

7.      Злотницький був:
а) поміщиком-дворянином;
б) мільйонером-землевласником;
в) чиновником.

8.      Соня кохала:
а) Калиновича;
б) Золотницького;
в) Чобота.

9.      Пузир хотів бачити зятем:
а) Золотницького;
б) Чобота;
в) Калиновича.

10. Назва історичної драми І Карпенка-Карого:
а) «Мартин Боруля»;
б) «Сава Чалий»;
в) «Суєта».

11. Драматургія – це:
а) один із родів художньої літератури;
б) драматичний твір з гострим життєвим конфліктом;
в) сукупність драматичних творів певного письменника, народу, історичної епохи.

12. Родина Тобілевичів – це:
а) Карпенко-Карий, Садовський, Саксаганський, Садовська-Барілотті;
б) Карпенко-Карий, Старицький, Кропивницький, Заньковецька;

в) Карпенко-Карий, Старицький, Садовський, Садовська-Барілотті.


Тема уроку:        Поема В.Сосюри «Мазепа»

Мета уроку: висвітлити любов Володимира Сосюри до України, правдиве змалювання історичного минулого українського народу в поемі, дослідити полярність образів І. Мазепи і Петра І, причини трагедії гетьмана; прослідкувати показ особи Івана Мазепи в світовій культурі; виховувати почуття патріотизму; формувати громадянознавчі знання учнів.
 Тип уроку: бінарний урок з української літератури та історії.

Інтегровані предмети:       українська література, історія, зарубіжна література.

Методи роботи:        випереджувальні завдання, робота в групах, проектна технологія, реферати, інсценізація, дискусія.

Обладнання:      портрети В.Сосюри, І.Мазепи, Карла ХІІ, Петра І; історична карта «Північна війна»; виставка книжок про І.Мазепу, комп’ютер.

У процесі вивчення зазначеної теми учні зможуть:

-         аналізувати композицію поеми;
-         характеризувати персонажів твору;
-         формувати і висловлювати власне ставлення до історичних подій та діячів;
-         прослідковувати і порівнювати явища в історичній перспективі;
-         узагальнювати і систематизовувати матеріал з різних джерел.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності. Ознайомлення учнів з темою і метою уроку.

Схема уроку

Поема В.Сосюри «Мазепа»

Композиція твору
 


Образи І.Мазепи і Петра І
 


Без минулого нема майбутнього

(Схема зображена на мініатюрі)

На дошці проблемні завдання.

1.     У чому трагедія І.Мазепи?
2.     Україна і Росія – минуле і сьогодення

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.     Вчитель з української літератури читає пролог до поеми В.Сосюри «Мазепа», підводить учнів до характеристики образу І.Мазепи.
2.     Учениця подає результати свого дослідження щодо підґрунтя формування особистості Івана Мазепи.
3.     Композицію твору учні схематично записують до конспекту.
4.     Робота над текстом поеми (групова робота).

Завдання І групи:        дослідити відношення автора до історичної долі свого народу.

Завдання ІІ групи:       порівняти образи Івана Мазепи та Петра І, використовуючи матеріали попередніх досліджень (проекти).
5.     Учні презентують результати своєї роботи.
Учні І групи демонструють результати своєї роботи за таким планом:
-         історичне минуле нашого народу очима поета;
-         історія України - частинка всесвітньої історії;
-         українсько-російські відносини:
а) «… чий крок в світах гримить залізно»;
б) « О Пушкін, я тебе люблю, та істину люблю я дужче».
Група учнів підводить підсумок своєї роботи у формі інсценізації.

Учні ІІ групи показують результати своєї роботи за схемою:

Іван Мазепа
Петро І
1.     Любов до України.
2.     Освічений Європеєць.
3.     Гетьман-демократ.
4.     Людина християнської моралі.
1.     Зневага до України.
2.     Дикий азіат.
3.     Цар – тиран.
4.     Відсутність християнської моралі.

         Учні  доповнюють виступ своїми проектами:

1.     «Полтавська битва: поразка чи перемога».
2.     «Образ Івана Мазепи в світовій літературі».
3.     «Іван Мазепа очима Б.Лепкого».
4.     «Мазепинське бароко».
5.     «Меценатство гетьмана».
6.     «Образ Мазепи продовжує надихати митців: живопис, музика, театр, кіно».
7.     «Анафема: її законність і православність».

6.     Робота над проблемними запитаннями.

Учні вказують на причини трагедії Івана Мазепи.
Вчитель історії проводить екскурс з історії ХVІІ ст. до сьогодення у світлі підготовки до відзначення 300-ліття Полтавської битви, характеризується сучасний стан українсько-російських відносин, зокрема відношення до особи Івана Мазепи, до анафеми, до місця відзначення річниці згаданої битви.

ІV. Підведення підсумку уроку.

         Учні формують і висловлюють своє відношення до почутого матеріалу, до історичних подій і осіб, до українсько-російських відносин.


V. Домашнє завдання: Твір-роздум «Чи варта Україна боротьби за її свободу».

ТЕМА УРОКУ:      ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ Б. Д. ГРІНЧЕНКА. «ДО ПРАЦІ!», «ДОКИ?», «ПІД ВЕРБАМИ».

МЕТА:                      навчити дітей самостійно працювати, виділяти основне;
                                   ознайомити з віршами «До праці!», «Доки?», «Під вербами»;
поглиблювати любов учнів до рідного краю, народу, до праці через життєвий і творчий шлях Б. Грінченка;
розвивати аналітичне мислення і творчі здібності.

ЕПІГРАФ:               «... більше працював, ніж жив» (М. Чернявський).

ОБЛАДНАННЯ:    портрет Б. Грінченка, сигнальні картки з датами і словами, магнітофон, диск із записом музики Шуберта, дослідницька робота на тему: «Праця Б. Грінченка над тлумачним словником».

ТИП УРОКУ:         вивчення нового матеріалу.

МЕТОДИ:                робота в групах, мікрофон.


ХІД  УРОКУ

І.     ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

ІІ.    ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ.
       Сьогодні ми з вами будемо говорити про Б. Д. Грінченка.
Доля визначила йому шевченківський вік – усього 47 років, але зробленого ним вистачило б на десять життів. Справді, за обсягом зробленого, за працездатністю і щирістю інтересів Грінченка можна порівняти лише з Іваном Франком. Обох їх протягом кількох десятиліть єднала активна співпраця в літературі, в науці й у громадській діяльності.
З подивом писав Іван Франко у статті «Ваше літературне життя» в 1892 році, що добродій Чайченко (псевдонім Б. Грінченка) «засипає мало що не всі видання своїми ... повістями, віршами, статтями критичними, популярно-науковими, працює без відходу, шле до цензури рукописом, не зраджуєсь ніяким невдачами ані критикою, часто неприхильною, а в усьому, що пише, проявляє побіг знання мови української, також гарячу любов до України, щирий демократизм, бистре око на хиби української суспільності.»
       Яким же було життя нашого письменника? На домашнє завдання вам було вивчити життя і творчий шлях Б. Грінченка.
А зараз сигнал до роздумів! (підіймаю дати, слова, написані на аркуші паперу, а учні повинні розповісти подію з життя письменника за написаним роком або словом).
       Я не підняла картку зі словом «Праця».
       Олена, яка досліджувала питання «Життєвий і творчий шлях Б. Грінченка», зупиниться на укладанні тлумачного словника письменником.
       Розповідь учениці.
       На домашнє завдання вам було попрацювати над віршем «До праці!».
І група дітей визначала тему, основну думку.
ІІ група дітей визначала художні засоби.
ІІІ група дітей – жанр вірша, віршований розмір.
       Учень з класу читає виразно вірш, діти по групах виступають, записують у зошитах основне.
       Сьогодні на уроці ми будемо розглядати вірш Б. Грінченка «Доки?»
       Вчитель виразно читає вірш.
Досліджуємо, що вірш був написаний у 1881 році. На східній Україні діяв Емський циркуляр (1876 р.) і Валуєвський указ (1863 р.), які забороняли писати, ставити вистави українською мовою (історична довідка).
Письменника постійно переслідували за те, що говорив українською мовою, писав, мав зв’язок з Галичиною, зокрема з Іваном Франком.
       Бесіда.
       Яким настроєм пройнята поезія?
       Які повтори є у вірші, їх роль?
       Чому народ був неспроможний навіть плакати й волати?
       Чи сподівається автор на прихід волі? Обгрунтуйте свою відповідь.
Визначаємо і записуємо тему, основну думку вірша.
Тема: поет показує життя народу, його пригніченість, але очікування волі.
Основна думка: заклик до боротьби, до змін у житті, до національного відродження, які звучать у риторичних реченнях.
       Учні визначають художні засоби, жанр вірша.
       Чи актуальні вірші «До праці!», «Доки?» для нашого часу?
       Учні виходять на середину класу, висловлюють свою думку, уявляючи, що вони виступають з мікрофоном перед аудиторією.
       Зараз послухаємо вірш Б. Грінченка «Під вербами». Подумайте, до якого жанру віднесемо вірша.
Звучить музика.
Учень читає вірш «Під вербами».
       На основі почутого створіть усний художній опис за таким початком: «Стояв чудовий літній день...»

ІІІ.  СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО.
       Чого вчать нас вірші Б. Грінченка – що час швидко минає; потрібно мати свою мету і йти до неї; праця – це рух, життя, натхнення, відродження нації; а життя – це любов, що все потрібно робити з любов’ю.

ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Один із віршів Б. Грінченка вивчити напам’ять.

Читати «Сам собі пан».


Урок на тему

”Тарас Шевченко. Біографія та основні віхи життя.Геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження”(Інтегрований урок: історія та українська література)

Мета уроку: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Т.Шевченка на фоні політично-економічної системи Росії; розвивати діалогічне і монологічне мовлення учнів, вміння аналізувати й узагальнювати історичні факти, робити висновки, грамотно висловлювати власні думки щодо становлення Т.Шевченка не тільки як поета, художника, а політичного діяча, високоосвіченої, інтелігентної особистості з незламним характером проти тогочасної дійсності, пророком, національним світочем, мислителем світового значення; виховувати почуття любові до власного народу і національної гідності через творчість Шевченка і знання історії України.
Завдання:  систематизувати знання учнів з біографії Тараса Шевченка; поглибити знання про основні віхи життя і творчості поета. 
Обладнання: репродукції картин Т.Шевченка, музичний супровід – М. Скорик  “Гамалія”, уривки з фільму Ю.Макарова “Мій Шевченко”, портрет Шевченка, прикрашений рушником, книжкова виставка ””Кобзар” як родинна реліквія”, альбом художніх творів Т.Шевченка;   діти у вишиванках.
Тип уроку: урок-панорама.
Структура уроку:
1.      Картина-панорама. Дорослішання  Тараса. Петербурзький період.
2.      Картина-панорама. Подорожі в Україну.
3.      Картина – панорама. Заслання. Останні роки життя.
4.      Картина-панорама. Шевченко – пророк, національний світоч, мислитель світового значення.                                    
                                                                Хід уроку
І. Організація класу.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
1. Вступне слово вчителя української мови та літератури.
                  Березневий усміхнений день прилетів
                  На розвернених лебедях часу.
                  Ми кладемо вінок і сердець тихий спів 
                  До підніжжя твого, наш Тарасе.    
                                                     Марія Мохналь
          Тарас Шевченко – центральна постать в українській літературі, у всій українській духовності. Його творчість – виняткове, абсолютно неповторне явище в історії світової культури.   
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1.      Очікування учнів від уроку.
Метод ”Мікрофон” – хочу дізнатись...
1. Поділ дітей на дві групи: історики та літературознавці
На фоні фрагменту фільму учні  першої групи розповідають про історичні умови, в яких  проходили дитячі роки Шевченка: історики презентують проект, наголошуючи на становищі України в складі Російської імперії, зокрема зупиняються на політичній системі (самодержавство) та соціально-економічній системі (кріпацтво). (Додаток 1)
2. Бліцопитування (Дитячі роки Тараса).
-          Коли і де народився Т.Шевченко? (9 березня 1814, с. Моринці Київщина)
-          Назвіть братів і сестер Шевченка? (6 –Микита, Катерина, Ярина, Тарас Маруся, Йосип)
-          Чому ім’я Катерина було особливо дороге поетові? ( Ім’я матері і старшої сестри, яка виняньчила його)
-          Коли і в кого почав навчатися грамоти Т.Шевченко? (1822, у школі дяка Павла Рубана)
-          Хто був першим учителем малювання Т. Шевченка? ( Майстер Ширяєв)
-          Назвіть прізвище пана,  кріпаками якого були Шевченки? (Енгельгардт)          
2.      Картина - панорама 1. Дорослішання Тараса. Петербурзький період.
 На фоні фрагменту фільму показуємо Петербург кінця 18-початку 19 століття: Літній сад, Ермітаж, Академія мистецтв, портрети Брюллова, Венеціанова,  Жуковського, Сошенка.
          Метод “Асоціативний ряд”: Ширяєв, Літній сад, Іван Сошенко, О.Венеціанов, К. Брюллов, В.Жуковський, 2500 карбованців, 22 квітня 1838 рік.
3. Слово вчителя
            Вийшовши на волю, Шевченко вступив в Академію мистецтв. Він навчається не тільки живопису, а й слухає лекції в університеті, студіює історію мистецтв, загальну історію, літературу, фізику, фізіологію, зоологію; знайомиться з творами класиків російської, польської, античної і нових європейських літератур, освоює багатий світ науки, мистецтва, поезії. Протягом  1839-1841 років одержує три срібні медалі за свої художні роботи, 1840 рік -  виходить “Кобзар”; 1841 -  рік виходить окремою книжкою поема “Гайдамаки”; 1843 рік – їде на Україну, де не був 14 років.
4. Картина – панорама 2.  Подорожі в Україну
-    Літературознавці – подають хронологію цих дат та подій. Проект. (Додаток 2)
-          Історики – розповідають про участь Т.Шевченка в Кирило-Мефодіївському товаристві (довідка)
5.  Слово вчителя    Заслання, самота, солдатчина. Нічого.
                               Нічого – Оренбург. Нічого – Косарал.
                               Не скаржився. Мовчав. Не плакав ні від чого.
                               Нічого, якось жив і якось не вмирав.
6. Картина – панорама 3 . Заслання. Останні роки життя.                            
Літературознавці презентують проекти : “Поезія років заслання”, “Тематика художніх полотен періоду заслання” (альбом художніх  робіт Тараса Шевченка, придбаний в музеї Шевченка в м. Києві. (Додаток 3)
 7. Слово вчителя
          Тяжко ішов, як жнивар, по нужденному полю.
          Люди йому віддавали на всі терези:
          Брили кутасті свого невловимого болю,
          Солі в саквах, що опала з гіркої сльози.

          Шлях починався по вольній чубато і русо!
А довершав після хижих пустелей та бур
Лисий, як місяць, з тужбою обвислого вуса.
Жовто згасав, одинокий на весь Петербург.
                          ..................
          Жовчно цідили, дізнавшись про смерть: “Доходився!
          Маєш тепер демократе, по всьому і – все.
         Надто вже з бидлом, чи то пак, з народом носився.
          Глянем тепер: чи на цвинтар хоч хтось понесе”.

          ... Люди несли його, збившись у горі докупи.
          Душі боліли. Пекла порожнеча руками.
          Мовчки знімали солом’яні стріхи халупи.
          Шпиг нюшкував, заглядаючи в очі дядькам.

          Раптом осікся, немов приторкнувся до сталі:
          Вивідав з поглядів, повних журби і скорбот,
          Що зрозуміли уперше, кого їм не стало,
          А зрозумівши, юрба виростає в народ!
                                            Борис Олійник  “Шевченко і народ”
  1. Останні роки поета . Проект літературознавців (Додаток 4)
9.  Картина – панорама 4.   Шевченко – пророк, національний світоч, мислитель світового значення
Метод “Мозковий штурм”. Визначити за цитатами з творів поета (написані на дошці) особистість Тараса Григоровича Шевченка.
Створення асоціативного куща (Додаток 5)      
1. Таке убоге – тай куплю
            Паперу аркуш. І зроблю
            Маленьку книжечку. Хрестами
І візерунками з квітками
Кругом листочки обведу,
Тай списую Сковороду.
                    “І Козачковському

2. У нищечком старий читає
Перехрестившись, Отче наш.
                   “І досі сниться під горою”

3. Було колись -  в Україні
Ревіли гармати.
Було колись – запорожці
Вміли панувати.
                       “Іван Підкова

4. Учітеся, читайте,
І чужому научайтесь
Й свого не цурайтесь.
                      “Посланіє...”

5. Коли ми діждемося Вашінгтона
З новим і праведним законом?

                     “Юродивий” 

6. Борітеся – поборете
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая.
               “Кавказ”

7. І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечірній
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої,
Молю, Вас, благаю!
            “І мертвим, і живим...”
ІV. Узагальнення вивченого.
1. Слово вчителя історії. Т.Шевченко став людиною-символом доби пробудження українського народу: у своїх творах проголошував необхідність поєднання боротьби за національне і соціальне визволення українського народу; вважав український національний рух складовою визвольної боротьби всіх слов’янських народів;  відродив, підніс на якісно вищий рівень – націю й мову, державотворчу волю та енергію народу.
2. Слово вчителя української мови та літератури. Шевченко був лідером, пророком, месією, апостолом української нації. У його творчості наскрізно проходить гірка правда про становище тогочасної України. Вона асоціюється з сьогоденням. Це робить Тараса Шевченка актуальним для нашого і прийдешніх поколінь. Філософія Тараса Шевченка -  глибоко індивідуальна і, разом з тим, базується на національній ідеї українського народу, його світогляді, ментальності, пробудження людської гідності, сили протесту і бунтарства. Якщо ми хочемо знайти відповіді на сучасні проблеми, їх причини та ймовірні наслідки, то нам потрібно читати геніального Тараса Шевченка, якого знають не тільки в Україні, але в усьому світі .

3. Літературознавці. “Шевченко і світ”. (Довідка)
V. Рефлексії учнів через метод “Мікрофон”
-          Я дізнався ...
-          Усвідомлюю...
-          Запам’ятаю...
Слово вчителя.
На наступних уроках будемо знайомитись із зразками фундаментальних Шевченківських творів.
VІ. Домашнє завдання. Твір-роздум Тарас Шевченко – пророк національного відродження”.

Урок на тему:
Леся Українка “Мрії”, “Як дитиною, бувало...”

МЕТА:     продовжувати знайомити учнів з поетичною творчістю Лесі Українки,     пов’язуючи її з біографією письменниці; проаналізувати, з’ясовуючи ідейно-тематичне спрямування, художні особливості поезій “Мрії”, “Як дитиною, бувало...”, розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, пам’ять, увагу, спостережливість, уміння виразно читати поетичні твори, узагальнювати, систематизувати висновки; активізувати словник учнів; виховувати почуття пошани, поваги до творчості Лесі Українки; стоїчні риси характеру (мужність, цілеспрямованість, наполегливість).

ТИП УРОКУ:   засвоєння нових знань.

ОБЛАДНАННЯ: портрет Лесі Українки, слайди, твори письменниці, малюнки до творів Лесі Українки.


ХІД УРОКУ.
І  Організація класу.

ІІ      Вчитель починає урок з вишитим рушником у руках.
-          Рушничок, вишитий червоними і чорними нитками, - символ долі. Його стелять під ноги молодятам, коли вінчають, його дарують людині, яка вирушає в далеку дорогу.
Життя прожити – не поле перейти, переплітаються у ньому радісні хвилини із сумними, як ті нитки на рушникові: червоні – “то любов”, а чорні –“то журба”.
Про чию долю ми з вами будемо говорити, нагадає сценка.

ІНСЦЕНІЗАЦІЯ .
(на стільці сидить дівчинка, вишиває і співає пісню)
Хлопчик. Лесю, що ти вишиваєш?
Дівчинка .Вишиваю, Михайлику рушничок на Великдень.
Хлопчик. Який гарний буде!
Дівчинка. Так, я хочу, щоб він був кращий, ніж та сорочечка, що я таткові вишивала.
Хлопчик. Лесю, матуся кажуть, що ти дує схожа на татка: і зовні, і вдачею.
Дівчинка. Мені б хотілося бути схожою на татка, бо він сильний, справедливий і лагідний.
Хлопчик. Лесю, ходімо трішки погуляємо з дітьми.
Дівчинка. Ходімо, тільки треба маму попередити.
Діти виходять.

Демонструються слайди – фотографії мами і тата Лесі Українки, сім’ї Косачів.
-          Скільки дітей було у сім’ї  Косачів?
-          З ким Леся найбільше бавилася?( показуються фото Лесі і Михайлика)
То ж якою зростала Леся у сім’ї? ( здібною, любила музику, рано почала писати вірші).
-          Вчитель напам’ять читає вірш” Надія”. Ставить запитання:
-          У скільки років написала?
-          Кому присвятила?
-          Тепер учні дивляться сценку. Вони мають сказати, яку подію розкриває вона із життя Лесі Українки.
           Вже тих поезій набрався добрий десяток. А коли закінчили перекладати “Вечори на хуторі біля Диканьки” Гоголя, Михайлик порадив:
-          Давай, Лесю, пошлемо до журналу.
-          Обом ця думка сподобалась. Матері також.
-          Я й підкажу, куди саме, - обіцяла вона. – Є у Львові журнал ”Зоря”. Туди й пошліть.
-          Як підпишемо під переказом? – зауважив Михайлик. – Незручно ж – два Косачі одразу. Треба придумати псевдоніми.
-          Які  бо? – задумалась Леся.
-          Коли вже ти, Михайлику, такий обачний, то й будеш обачним, - мовила мати.
-          А я? – нетерпеливилось Лесі. Ольга Петрівна замислилась.
-          Журнал галицький, - сказала зрештою, - доречно було б зазначити, що авторка з України, українка.
-          Леся Українка! – радісно підхопила дочка.
-          Українка, - повторив Михайлик. – Здається добре.
-          Що ж, нехай так і буде, - поклала Ольга Петрівна.
А невдовзі в “Зорі” з’явились вірші з підписом “Леся Українка”.
                І пішло те ім’я між людьми навіки.  
            І полинув той спів шляхами тернистими...
                     Сильний та мужній, він кликав:
                      До праці! До боротьби!
  Рушничок привів нас у дитячий світ Лесі Українки.
-          Чи була вона мрійлива в дитинстві?
-          Про що мріяла, ким себе уявляла? (Волинський край, Жанна Дарк, епоха лицарів)
-          Хто ж такі лицарі?
-          Кого з минулого України ви вважали лицарями ( Можна розповісти про козаків).
Леся Українка зверталась у віршах своїх до теми лицарства.

ІІІ  Оголошення теми уроку.
1. Діти в зошитах записують вірш “Мрії”
2 .Учитель читає вірш .
3.Запитання:
-          Чому дитячі любі роки?
-          Як розумієте слова “душа бажала надзвичайного, дивного”?
-          Хто не захоплював ліричного героя?
-          Які художні засоби?
-          Як розумієте слово “стречник (“горді переможці”, неприступні ,самовпевнені)
-          Знайдіть слова до ілюстрації, яка є в підручнику.
-          У яких словах звучить головна думка? (“Убий, не здамся!”)
-          Як ви розумієте ці слова: - До останньої хвилини вірити в перемогу, не здаватися, навіть тоді, коли це здається неможливим.
  1. Епіграфом нашого уроку я взяла слова “ Убий, не дамся!” Чому? Вискнете в кінці уроку.
-          Скажіть чи в сучасному світі є місце лицарству?
  1. Гра ”Мікрофон”. Кого ви вважаєте лицарями в сучасній Україні.(Клички, Вірстюк, Поплавський, Скрипка).
6. Доля, як той рушничок: є червоні, є і чорні ниточки.
(Діти дивляться наступний слайд).Річка. Зима. Лід.
- Що нагадує вам цей пейзаж? (Діти розповідають про Водохреща, про хворобу Лесі Українки)
7.      Дівчинка читає вірш “Як дитиною бувало...” на фоні слайду до цього вірша.
           - Які почуття викликав вірш?
           -  Пояснення слів епіграма, драма.
           -  Якою виступає Леся Українка в дитинстві (мужньою, сильно)
              - Як розумієте слова “гордою була”? (не хотіла свою біль показувати іншим, самоповага не тільки до інших, а і до себе)
           - У яких словах головна думка вірша? (щоб не плакать, я сміялась) - переборювала біль не хотіла показувати свою неміч)
              - Художні засоби поезії (не плакать – сміятись – антоніми; жартом злим – оксиморон; зброя сміху – підсилюють емоційність вірша)
             - Чому я взяла такі слова епіграфом нашого уроку 
(Не піддаватись труднощам у житті, бути сильним, вірити у добро, у перемогу.)  

ІV Систематизація вивченого.
8.      Визначте, то якою людиною була Леся Українка по житті?
           Терплячою                                                                               доброю
                                                           ЛЕСЯ
          Сильною                                                                                 справедливою
                                                    Щирою

V. Домашнє завдання Художній аналіз віршів “Мрія”, “Як дитиною бувало...” ( напам’ять)



Тема:              Література ХХ століття. Життєвий і творчий шлях М. Вороного. Поема «Євшан-зілля».

Мета:             зробити короткий огляд літератури ХХ століття; ознайомити учнів з життям і творчістю М. Вороного; удосконалювати вміння виразно читати поетичні твори; виховувати повагу до історичного минулого свого народу.
Обладнання:  портрет М. Вороного, вибрані твори, портрети письменників і поетів ХХ століття.
Тип уроку:      урок вивчення нового матеріалу.
Методи:         лекція, бесіда.

ХІД УРОКУ

І.     Організація класу.
ІІ.   Повідомлення теми уроку.
1.     Література ХХ століття (лекція на 20 хвилин за планом).
План
1.     Бурхливий розвиток літератури в 20-х роках ХХ століття.
2.     «Розстріляне відродження».
3.     1932 рік – постанова ЦК ВКП (б) «Про перебудову літературно-художніх організацій».
4.     Роки війни 1941-1945 рр. і українська література.
5.     «Шестидесятники».
6.     Друге «розстріляне відродження».
7.     Розвиток літератури в незалежній Україні.
       Які форми дієслова ви знаєте? (При труднощах звернутися до таблиці на с. 16 підручника).
       Які з відомих вам форм дієслова є незмінюваними?
       Пригадайте, що таке акровірш.
2.     Біографічні відомості про М. Вороного.
3.     Поема «Євшан-зілля»:
       пояснення слів;
       читання епіграфу;
       читання поеми учнями;
       тема;
       основна думка.
4.     Бесіда.
       Зіставте епіграф до поеми з висловлюванням юнака. Що в них спільне?
       Прочитайте епілог. Які думки турбували поета?
ІІІ. Систематизація вивченого.
1.     Актуальність поеми в наш час.
2.     Які роздуми і почуття збудив у вас цей твір?
ІV.  Домашнє завдання.
Життєвий і творчий шлях М. Вороного; порівняти поему «Євшан-зілля» з уривком з Упатського літопису.
Тема:              Олександр Олесь «Коли б я знав, що розлучусь з тобою».
Мета:             ознайомити учнів з віршем Олександра Олеся «Коли б я знав, що розлучусь з тобою»; показати тяжкі переживання від втрати батьківщини; поглибити любов дітей до рідної землі.
Тип уроку:      урок вивчення нового матеріалу.
Методи:         сигнал до роздумів, мікрофон.

ХІД УРОКУ

І.     Організація класу.
ІІ.   Перевірка домашнього завдання.
1.     Життєвий і творчий шлях Олександра Олеся.
А зараз сигнал для роздумів (підіймаю дати, слова, написані на аркуші паперу, а учні розповідають подію з життя поета).
2.     Учні читають вірш «Айстри».
3.     На дошці учень визначає віршований розмір вірша.
4.     Бесіда:
       В якому році був написаний вірш? Прокоментуйте історичні події 1901 року?
       Яка тема, основна думка?
       Художні засоби поезії.
       До якого жанру лірики належить цей вірш? Доведіть своє твердження.
ІІІ. Тема уроку.
1.     Учень виступає з коротким повідомленням про життя Олександра Олеся за кордоном.
2.     Учитель читає вірш «Коли б я знав, що розлучусь з тобою».
3.     Учнів ділю на три групи (учні працюють в групах):
І група – визначає тему, основну думку;
ІІ група – художні засоби;
ІІІ група – віршований розмір, жанр.
ІV.  Систематизація вивченого.
1.     Доведіть актуальність поезії в наш час.
V.   Домашнє завдання.
Художній аналіз вірша «Коли б я знав, що розлучусь з тобою». Підготувати виступ перед мікрофоном «Олександр Олесь крізь все життя проніс любов до України».


Тема:              Олександр Олесь. Життєвий і творчий шлях. Ліризм і алегоричність поезії «Айстри».
Мета:             поглибити знання учнів про життя і творчість Олександра Олеся; показати глибокий ліризм поезії «Айстри»; виховувати почуття патріотизму громадського обов’язку.
Обладнання:  портрет Олександра Олеся, збірки поезій, дослідницька робота «Життєвий і творчий шлях Олександра Олеся».
Тип уроку:      урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І.     Організація класу.
ІІ.   Перевірка домашнього завдання.
1.     Робота на картці.
       З якою метою була створена єдина спілка письменників СРСР?
2.     Бесіда.
       Розкажіть про розвиток літератури в 20-х роках ХХ ст.
       Що ви знаєте про поетів-шестидесятників?
3.     Життєвий і творчий шлях М. Вороного.
4.     Бесіда за поемою «Євшан-зілля».
       Основна думка.
       За що переживає поет, де це сказано?
       Порівняти поему з уривком з Іпатіївського літопису.
5.     Діти виходять на середину класу (дають інтерв’ю). «Бути вірним рідному краю, своїй нації».
ІІІ. Тема уроку.
1.     Дві учениці розповідають про життєвий і творчий шлях Олександра Олеся.
2.     Учитель читає поезію «Айстри».
3.     Бесіда:
       Які настрої поета виражені в цьому вірші? Чим вони викликані?
       Учень подає історичні довікди про події 1905 року.
       Про що мріяли айстри?
       Який художній засіб лежить в основі вірша?
       За жанром який це вірш?
       На дошці учень визначає ритмічну будову вірша.
ІV.  Систематизація вивченого.
1.     Що ви можете сказати про громадянську позицію Олександра Олеся?
V.   Домашнє завдання.
Життєвий і творчий шлях Олександра Олеся. Художній аналіз вірша «Айстри».



Тема:              П. Г. Тичина «Я утверждаюсь».
Мета:             ознайомити учнів з віршем, розповісти про працю поета в роки Великої Вітчизняної війни; показати силу слова, яке підіймало народ народ на боротьбу проти ворога; поглибити любов учнів до рідного народу і землі.
Тип уроку:      урок вивчення нового матеріалу.
Методи:         робота в групах, мікрофон.

ХІД УРОКУ

І.     Організація класу.
ІІ.   Перевірка домашнього завдання.
1.     Учні розповідають про дитинство поета, суботні зустрічі у М. Коцюбинського, відношення поета до людей, популярність творів за кордоном.
2.     Художній аналіз віршів «Світає», «Україно моя, моя люба Вкраїно».
ІІІ. Тема уроку.
1.     Вступне слово вчителя про фашизм на Україні.
2.     Пояснення слів.
3.     Читання вірша «Я утверждаюсь».
       На скільки частин можемо поділити поезію?
4.     Учні працюють в групах.
І група – 1 частина:
       Поет говорить від імені народу.
       Що фашисти робили на нашій землі?
       Що стверджує поет?
ІІ група – 2 частина:
       До чого закликає поет?
       У що вірить?
ІІІ група – 3 частина:
       Майбутнє, яке чекає народ.
5.     Учні визначають тему, основну думку (остання строфа, в якій звучить нездоланність, невмирущість українського народу).
6.     Якими художніми засобами досягається пафосність твору (повторенням (анафорою), дієсловами-синонімами, окличними, риторичними реченнями).
7.     На дошці визначаємо віршований розмір.
8.     Учні виписують з твору вислови, які стали крилатими.
ІV.  Систематизація вивченого.
V.   Домашнє завдання.
Вірш «Я утверждаюсь» напам’ять, художній аналіз, а також підготовитись до тематичної роботи.


Тема:              Павло Григорович Тичина. Життєвий і творчий шлях. «Світає», «Україно моя, моя люба Вкраїно...»
Мета:             поглибити знання учнів про життя і творчість П. Г. Тичини; удосконалювати уміння читати поетичні твори, розкрити майстерність автора у використанні зображувально-виражальних засобів при створенні поетичних образів; виховувати любов до природи.
Тип уроку:      урок вивчення нового матеріалу.
Методи:         робота в групах, мікрофон.

ХІД УРОКУ

І.     Організація класу.
ІІ.   Перевірка домашнього завдання.
1.     Учні розповідають про життя Олександра Олеся за кордоном.
2.     Читають виразно вірш «Коли б я знав, що розлучусь з тобою» (тема, основна думка).
3.     Доводять актуальність вірша в наш час.
4.     Учні виходять на середину класу, дають інтерв’ю «Що відчував поет на чужині?»
ІІІ. Тема уроку.
1.     Життєвий і творчий шлях П. Тичини (виступ учениці).
2.     Слова вчителя про те, що поет був дуже спостережливий, хто бачив світанок і може передати словами.
3.     Вірш «Світає»:
       пояснення слів:
фіміам – ладан, запашна речовина, ароматний дим;
бовван – статуя, що зображує ідола.
4.     Визначаємо з учнями, що в першій строфі опис поля, в другій – небо, зорі, в третій – світанок.
Поділяю учнів класу на три групи:
І група працює над першою строфою;
ІІ група – другою строфою;
ІІІ група – третьою строфою.
       Учень визначає віршований розмір на дошці.
Всі разом говоримо про жанр вірша, даю визначення такому художньому засобу як оксюморон – сполучення слів різних за значенням (кричить мовчазно).
5.     Учні читають вірш «Україно моя, моя люба Вкраїно...»
       Доведіть, що вірш належить до громадянської лірики.
       Художні засоби, віршований розмір.
ІV.  Систематизація вивченого.
V.   Домашнє завдання.

Життєвий і творчий шлях П. Тичини. Художній аналіз віршів «Світає», «Україно моя, моя люба Вкраїно...»

Немає коментарів:

Дописати коментар