Конспекти уроків з мови

Тема:              Розділові знаки в складносурядних реченнях.
Мета:             поглибити й узагальнити знання учнів про складне речення, складносурядне речення, розділові знаки у цих реченнях; вдосконалювати вміння знаходити й пояснювати пунктограми у складних реченнях, виробляти навички синтаксичного розбору складних речень; розвивати усне та писемне мовлення; виховувати в учнів інтерес до синтаксису української мови.
Тип уроку:      узагальнення та систематизація вивченого.
Обладнання:  таблиця «Складне речення», підручник, картки.

ХІД УРОКУ

І.     Організація класу.
ІІ.   Мотивація уроку.
ІІІ.  Актуалізація опорних знань.
1.     Складне речення.
2.     Види складних речень.
3.     Визначення складносурядного речення.
4.     Назвіть пунктограми, які вживаються в складносурядному реченні. (Підручник. Тема 21).
5.     Доповніть свою відповідь про пунктограми в складносурядному реченні.
ІV.  Вироблення практичних умінь і навичок.
Завдання І (на дошці)
1.     Поставити розділові знаки.
2.     Виконати синтаксичний розбір речення.
Бездумні роси на траві поблідлій живуть життям ритмічним і легким а сонце розмахнувшися навідліг короткий шлях перетинає їм.
І пливли багрові хмари в вишині і співала осінь весняні пісні.
Завдання ІІ (Картки!)
Диктант-переклад.
1.     Перекласти речення.
Робота в класі.
2.     Записати, ставлячи розділові знаки.
3.     Пояснити пунктограми.
4.     Виконати синтаксичний розбір двох речень (у зошитах).
Не то дым шел от костра, не то туман поднимался над болотом.
Ни облаков на небе не видать, ни звука на земле не слышно в предутреннюю пору.
На северо-западе еще не погасла заря, а на востоке ее уже сменила другая.
Все притихло в ожидании грозы и только изредка налетал ветер.
Завдання ІІІ
1.     Утворити складні речення, ввівши до їх складу подані прості речення..
2.     Виконати синтаксичний розбір двох із записаних речень.
У повітрі вже відчувався подих осені... Срібними струнами тремтить павутиння... Яскраві кетяги калини приваблюють заклопотане птаство... Щедрі розсипи осінніх опеньок просяться у кошики...
Додатково
Завдання IV (підручник О. Олійник). Вправа 412.
1.     Утворіть із простих речень складносурядні.
2.     Запишіть, ставляи розділові знаки.
3.     Поясніть пунктограми.
4.     Виконайте синтаксичний розбір двох речень.
V.   Підбиття підсумків.
1.     Яку тему розглядали на уроці?
2.     Над чим працювали?
3.     Чого навчилися?
VІ.  Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.
Тема 21. З художнього твору виписати три складносурядних речення, зробити їх синтаксичний розбір.


Тема:              Розділові знаки в складносурядних реченнях.
Картка 1
Завдання
1.     Перекладіть речення українською мовою.
2.     Спишіть, ставлячи розділові знаки.
3.     Виконайте синтаксичний розбір.
Солнце уже довольно высоко стояло на чистом небе но поля еще блестели росой…
Час: 6 хвилин. Оцінка: 10 балів.
Картка 2
Завдання
1.     Перекладіть речення українською мовою.
2.     Спишіть, ставлячи розділові знаки.
3.     Виконайте синтаксичний розбір.
Небо на востоке затуманилось облаками и знакомые звезды гасли одна за другой.
Час: 6 хвилин. Оцінка: 10 балів.
Картка 3
Завдання
1.     Перекладіть речення українською мовою.
2.     Спишіть, ставлячи розділові знаки.
3.     Виконайте синтаксичний розбір.
Иногда сквозь тучи проглядывало солнце и становилось совсем тепло и весело.
Час: 6 хвилин. Оцінка: 10 балів.


Тема:              Розділові знаки в складнопідрядних реченнях.
Мета:             узагальнити відомості про складне речення, його види, розділові знаки у складнопідрядних реченнях; виробляти вміння синтаксичного розбору складних речень, пояснювати пунктограми в них; розвивати усне та писемне мовлення; виховувати в учнів інтерес до синтаксису української мови.
Тип уроку:      узагальнення та систематизація вивченого.
Обладнання:  таблиця «Складне речення», підручник, картки.

ХІД УРОКУ

І.     Організація класу.
ІІ.   Мотивація уроку.
ІІІ.  Актуалізація опорних знань.
1.     Які речення називаються складними?
2.     Види складних речень.
3.     Назвіть пунктограми, які вживаються в складнопідрядному реченні.
ІV.  Вироблення практичних умінь і навичок.
Завдання І
Біля дошки працює 1 учень.
Словниковий диктант.
Для того щоб, коли, наче, але, ніби-то, немов, куди, де, скільки, як, який, хто, що.
1.     До якої частини мови відносяться записані слова?
2.     Чи всі сполучники входять до групи підрядних?
Завдання ІІ
Речення записані на дошці. Учень виконує їх синтаксичний розбір.
1.     Вставте сполучники в речення.
2.     Розставте розділові знаки.
3.     Виконайтк синтаксичний розбір записаного речення.
Людина в світ добро нести повинна ... зерно носити людям колосок.
Завдання ІІІ
Весь клас працює з підручником.
Учень працює біля дошки.
Текст за підручником О. Олійник, с. 38 («Ніжна і мелодійна»).
1.     Прочитати текст.
2.     Визначити тему реченням, яке відповідатиме схемі [    ], (    ), (    ); виконати синтаксичний розбір.
Весь клас працює в зошитах.
3.     Знайти у тексті речення, які відповідають схемам: [    ], а [    ]. [    ], (    ).
4.     Виконати синтаксичний розбір знайдених речень.
Картки!
(У цей час 3 учнів працюють на місцях за картками).
Завдання IV
Вільний диктант.
Мова – запорука існування народу. Захищаючи мову, ти захищаєш свій народ, його гідність, його право на існування, право на майбутнє. Не ухиляйся від цієї боротьби!
Захист рідної мови – найприродніший і найпростіший, найлегший і водночас найнеобхідніший спосіб національного самоутвердження і діяльності в ім’я народу. Маєш нагоду бути борцем за свій народ – будь ним!
Володіння рідною мовою – не заслуга, а обов’язок патріота.
Розмовляй рідною мовою – своєю і свого народу: скрізь, де її розуміють, з усіма, хто її розуміє. Не поступайся своїми мовними правами заради вигоди, привілеїв, лукавої похвали – це зрада свого народу.
Ставлення до рідної мови має бути таким, як до рідної матері: її люблять не за якісь принади чи вигоди, а за те, що вона – мати. (П. Шкурат)
1.     Записати прослуханий текст своїми словами (3-4 речення).
2.     Визначити граматичні основи у кожному з речень.
V.   Підбиття підсумків.
1.     Яку тему розглядали на уроці?
2.     Чого навчилися?
VІ.  Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.
Тема 20-21, впр. 386.
Дидактичний матеріал


Тема:              Розділові знаки в складнопідрядних реченнях.
Картка 1
Завдання
1.     Вставити один із сполучників у речення: ніби, що, як, хоч.
2.     Розставити розділові знаки.
3.     Виконати синтаксичний розбір.
Життя приносить іноді дуже приємні подарунки ... за них доводиться дорого платити.
Час: 5 хвилин. Оцінка: 9 балів.
Картка 2
Завдання
1.     Вставити один із сполучників у речення: ніби, що, як, хоч.
2.     Розставити розділові знаки.
3.     Виконати синтаксичний розбір.
Мороз і вітер були такі пекучі ... люди виходили з хат тільки у невідкладних справах.
Час: 5 хвилин. Оцінка: 9 балів.
Картка 3
Завдання
1.     Вставити один із сполучників у речення: ніби, що, як, хоч.
2.     Розставити розділові знаки.
3.     Виконати синтаксичний розбір.
Ви чули ... каже листок осокорам осіннім холодним задумливим днем?

Час: 5 хвилин. Оцінка: 9 балів.

Тема уроку:  Аналіз контрольного диктанту.
Мета:  систематизація і узагальнення знань з подовження, подвоєння приголосних; написання слів іншомовного походження, зокрема написання и, і  в словах, ь, апострофа. Розділові знаки в складному реченні, при вставних словах; написання та вимова слів (орфоепія).
Виховна мета: любов до рідної землі.

Хід уроку
ІІІ. Систематизація вивченого.

І. Організація класу.
ІІ. Тема уроку.
1.Бесіда.
2.      Словниковий диктант.
Осінній, ячмінний, беззоряний, розрісся, гречаний, бджолиний, солов’їний, нездоланний, здоровенний, непримиренний, непримирений.
(Учні пояснюють написання слів, до кожної орфограми повинні вказати правило).
3. На дошці записані слова:
Буття – існування;    сумління – совість;   вчення – наука;         пізнання – навчання.
 - Що означають ці слова? Всі разом визначимо їх значення.
Існування, совість, наука, пізнавати (вивчати) – це філософські категорії. А що таке філософія?
              4.Робота із тлумачним словником. (Учень шукає визначення).
Філософія – від грецьк. – люблю + мудрість).1. Наука про загальні закони розвитку людського суспільства, мислення. 2. Форма суспільної свідомості. 3. Методологічні принципи покладені в основу певної науки. 4. Переживання. Абстрактні міркування.
              5. Поясніть написання слів, записаних на дошці.
              6. Допишіть до цих слів ще по два слова на інші правила подвоєння приголосних. (Учні зачитують слова та пояснюють правила їх написання)
              7. Учень записує на дошці визначення слова філософія. Що це за слово за походженням? (іншомовного походження)
              8. Робота в групах.
І група. Записати слова іншомовного походження із и, і..
ІІ група. Написання ь в словах іншомовного походження.
ІІІ група. Написання апострофа в словах іншомовного походження.
            9. Бесіда.
Діти, подивіться через вікно, що ви бачите і відчуваєте? Чи прийшла до нас весна?
- Записуємо речення. Мабуть, до нас у гості прийшла весна. Я відчуваю, що вона принесла радість, надію і любов.
            10. Поясніть розділові знаки у реченнях. Складіть свої складні і прості ускладнені речення про весну
11. Хочеться, щоб такий стан природи і людей ніколи не закінчувався.
-          Запишіть фонетичну транскрипцію, яка особливість цього слова. ХО’ЧЕ Ц:’А так говоримо, а пишемо хочеться.
12. Роздано зошити з контрольним диктантом. Звертаємо увагу на помилки, які зробили діти, що про ці слова ми говорили сьогодні на уроці.
- Яке слово записане на дошці? (бурштин)
- Чи є воно у вас в диктанті?
- Як його потрібно писати?
- Що воно означає, знайдемо за тлумачним словником.

-          Що повторили?
-          Що повинні пам’ятати?
-          Про які правила не говорили? ( щастя, честю, скатертю, любов’ю).
ІV. Домашнє завдання. Напишіть твір-роздум: “ Що я чекаю від весни?”

Диктант
Здається, саме бурштинові струни тутешнього саду навіюють тобі ці прозорі речитативи буття: хочеться сягнути кожної пташки, хочеться добачити в кожній росинці ту частку світу, той спосіб його пізнання, без яких і немислиме людське існування.
Чарівний сад пісень, сад високого морального прикладу пробування в житті і мистецтві, сад сумлінного осмислення людської природи і своєї ролі в суспільстві Сковорода залишив нам у спадок.
Адже саме вчення про малий світ, себто людину, є стрижнем усієї його філософської системи. Сковорода пояснював природу, виходячи з сутності людини.
Він вірив, що це прагнення становить суть людини. Він хотів бачити людей щасливими і не втомлювався нагадувати, що потрібно шукати себе у праці, що праця – особливо творча – приносить щастя лише тоді, коли відповідає природним нахилам.
                                                                       (За В.Грабовським; 117 слів)

Тема: Узагальнення вивченого про словотвір. Тренувальні вправи

Мета. Систематизація, узагальнення знань учнів  про словотвір, основні способи словотвору; повторення творення слів-іменників із суфіксами –ин(а) від прикметників на –ськ(ий),  –цьк(ий); буквосполученням –чн-(-шн-); зміни приголосних при творенні відносних прикметників із суфіксами –ськ-, -цьк-, -зьк – та іменників із суфіксами  -ств(о), -зтв(о), -цтв(о); творення і правопис складних і складноскорочених слів.
Обладнання: таблиці “Словотвір”

ХІД УРОКУ

І Мотивація навчальної діяльності учнів.
         Подивіться у вікно. Що ви там побачили? Дерева, трава, кущі, небо – які вони? Тому епіграфом нашого уроку буду наступні слова Олеся Донченка: “Гаснуть осінні вогневі барви. “Осінь догоряє. Далі на дошці написані прислів’я про осінь, які маємо закінчити.
Восени і горобець... (багатий).
Жовтень землю вкриває, де листом, де ... (сніжком).
Листопад – вересню онук, .....(жовтню син, а зимі – рідний брат)
Всі слова виписуємо у зошити і визначаєм твірні основи.
Багатий – від слова багач; сніжком – сніг; жовтень – жовтий.
            (Учні дають визначення твірної основи)
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Отже, сьогодні на уроці ми будемо говорити і про способи творення і написання слів.
Доповніть речення : Осінній день догоряє.
Осінній – спосіб творення слова.
            Бесіда.
Які способи творення ви знаєте? Назвіть приклади.
Робота у групах.
І. Виписує слова із суфіксальним способом творення
ІІ. Виписує слова із префіксальним способом творення.
ІІІ.  Виписує слова із префіксально – суфіксальним способом творення.
Здружити, безвиїзний, візок, грошовий, гуцульський, лікар, прикус, зайчик, аморальний.
            Тренувальні вправи
1 Усно визначити способи творення слів.  (КНР, лісгосп, ощадбанк, УТН, ЕОМ, зорепад, НРУ)
2 Індивідуальна робота. (кожен на столі має завдання6 записати правильно записані слова і виправити помилки в інших словах)
            Херсонський, Дрогобицький, турський, український, Ельбруський, чумацький, гігантський, чеський, запорізький, ткацький, гадяцький, сивашський, рижизький.
            Робота з підручником. Вправа 178, сторінка 71           
Словниковий диктант.
            Півсела, півозера, півстоліття, пів- Червонограда, пів’яблука, пів вікна, пів-Європи, пів’їдальні,   півапельсина, піввідра, пів’юрти, пів озера.
Робота з підручником. Вправа 163 стор.66 (доповнюємо вправу словами : військовополонений, військовозобов’язаний, солодко-кислий, (доповнюємо словами, що символізують осінь) жовтогарячий, червоногарячий, гарна-прегарна, одним одна, фото конкурс, темно-сірий).
            Твір - мініатюра, використавши останні слова з вправи, “Прощання з осінню”
ІІІ. Підсумки уроку.
Стисло викладіть що ви повторили на уроці. Тести  (стор 72)
ІV. Домашнє завдання.

            Повторити параграфи 16-21, вправа 179.


ТЕМА: СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ. ЗМІНЮВАННЯ І ТВОРЕННЯ СЛІВ. ОСНОВНІ СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ

Мета: повторити вивчене раніше та поглибити знання учнів про змінювання слів, про способи словотвору; формувати вміння розрізняти спільнокореневі слова і форми слова; виробляти навички творення слів морфологічними способами; виховувати правописну пильність.
Обладнання: таблиця “Способи словотвору”.

                                                                    У повсякденній свіжій мовній повені
                                                                    Слова тому цвітуть із губ людських,
                                                                     Що коренями кревними напоєні
                                                                     Гіллячки – префікси і суфікси-бруньки.
                                                                                                                      М. Пасічник

ХІД УРОКУ


І. Мотивація навчальної діяльності учнів
Прослухайте вірш. Про які частини слова в ньому йдеться?

Плекайте мовний сад

Як у дерев, у слів є кревні корені,
Незмінні, як незмінна правди суть.
У префіксах і суфіксах заховані,
Вони життя їм, немічним дають.

У повсякденній свіжій мовній повені
Слова тому цвітуть із губ людських,
Що коренями кревними напоєні
Гіллячки – префікси і суфікси-бруньки.
                                                                       М. Пасічник

Поміркуйте, чому префікси автор назвав гілочками, а суфікси – бруньками? Зробіть висновок про надзвичайно важливу роль цих частин слова, підтвердіть прикладами.

ІІ. Актуалізація знань учнів
Дайте повні визначення поданих понять.
            Корінь – це ...
            Префікс – це ...
            Суфікс – це ...          
            Закінчення –це ...

ІІІ. Засвоєння нових знань

Способи творення слів
Морфологічні
Неморфологічні
Префіксальний (творення похідних слів за допомогою префікса): писати — списати; зелень — прозелень
Морфолого-синтаксичний (слово набуває нового лексичного значення внаслідок переходу однієї частини мови до іншої): учений (який?) хлопець — молодий учений (хто?); черговий (який?) учень — черговий (хто?) станції
Суфіксальний (творення похідних слів додаванням суфікса): вірний — вірність; вік — вічний; крига — крижина
Суфіксально-префіксальний (творення похідних додаванням до твірної основи префікса і суфікса): дорога — подорожник; берег — прибережний
Лексико-синтаксичний (поступове зрощення синтаксичного словосполучення в одне слово): сімдесят, сьогодні, добраніч, вічнозелений, швидкоплинний, високоповажний, Товчигречка, Білгород, Вернидуб, любимене
Постфіксальний (творення нового слова тієї самої частини мови з новим лексичним значенням за допомогою постфікса, який приєднується до твірного слова): хтось, який-небудь, що-будь, якось-то, бачитися
Безафіксний (творення нового слова без участі суфікса і префікса): великий — велич; відбирати — відбір; вигукувати — вигук
Лексико-семантичний (переосмислення лексичного значення вживаних у мові слів): вечірній Київ — «Вечірній Київ» (газета); біла церква — Біла Церква (місто); столичний район — маргарин «Столичний»; гетьман України — квартет «Гетьман»
Осново- і словоскладання, абревіація (різні типи складання основ, унаслідок чого постають складні і складноскорочені слова): всюдихід, книгодрукування; місто-герой, салон-перукарня; спортзала, юннат, ВНЗ (вищий навчальний заклад)
Флективний (творення похідних за допомоги флексії (закінчення)): Мирослав — Мирослава; золото — золотий; сто — сотий

Д о в і д к а. Афікси – усі значущі частини слова, крім кореня і закінчення, тобто це префікс і суфікс.
Постфікс – буква, склад. Приєднані до кінця слова. Наприклад: умитися.

Робота з підручником. Параграф 17

IV. Вироблення практичних умінь і навичок

Знайдіть серед поданих спільнокореневі слова і форми того самого слова. Чим вони різняться? Підкресліть приголосні, що чергуються.

Робота в групах
            Розгляньте таблицю. З’ясуйте, які способи словотворення ви вже знаєте, наведіть до них приклади. У зошитах заповніть таблицю “ Що я вже знаю” прикладами, відомі вам способи словотвору зафарбуйте зеленим.

? “Згоден? Не згоден? – Обґрунтуй!”
Слова корова і коровай – “родичі”.
* Визначте спосіб творення виділених у тексті слів.
           
Доріжки білі ненька вишивала,
            А заполоч блакитну з хвилі брала,
З клубочка свого серця жар – червону.
Із пасма ночі та із смутку – чорну...

П’ять ниточок на голку, п’ять - під голку,
Ой білий шовку, непокірний шовку!
Швидкі роки ковзнули п’ятірнею
За матір’ю ласкавою моєю.

 Та в’ю із хмелю радощі зелені,
Бо вір’ю я у вишивання нені.
Хто сам малюнок долі вибирає,
Той пустоцвіту у житті немає.
                                                М.Павленко

*  Утворіть слова за допомогою префіксів з – (зі -, зо -), с-. Свій вибір обґрунтуйте.
Писати, горіти, гнати, питати, хотіти, фотографувати, кинути, їхати, єднати, кувати, хитрувати, полотніти, важити, слати, грати, брати, йти, казати, гинути, фокусувати, цідити, фундаменту вати, чесати, шити, хилити, хлинути, кінчити.

* Від поданих слів утворіть нові  суфіксальним способом, використовуючи суфікси – ищ-,
- ість-, - еньк-, -есеньк-, -ик-, -иськ-, -н-, -ач-(-яч-), -ськ-, -ав-(-яв-), -инн-, -анн-(-янн-), -очк-, -ечк-, -ник-, -ець-, -ар-.
            Дим, дім, літо, осінь, береза, дуб, коса, кобза, гордий, читати, вовк, лис, вітер, бас, білий, квасоля, насіння, тополя, Київ, качка, молодий, село, гарний, земля, лист, книжка, хмара, Житомир, Запоріжжя, Херсон.

* До поданих доберіть слова, від яких вони утворилися. Виділіть засоби словотворення (графічно). Визначте спосіб творення.
            З р а з о к. Затишний – тиша (префіксально-суфіксальний).
Настільний, проміжок, безробітний, безкозирка, полюбляти, заробіток, проводир, покутний, по-нашому, побратим, здоїти, підсудний, безкоштовний, нарукавник, обнародувати, нероба, невіглас, недомірок.
           
Гра “Цеглинка до цеглинки”  
Напишіть на картках 20 різних коренів і 10 картинок з єднальним –о-. За допомогою інтерфікса (-о-) об’єднайте роздані на картках корені у відомі слова.
            З р а з о к. Добр – о – дій.
            Можливі корені: добр, вітр, від, дум, туг, рий, сій, вод, їд, мед, букв, нос, род, вірш, 
 грай, дій, маз, гон, гречк.

Робота з підручником .Вправи 132-133, стор.56

            V. Підсумок уроку
Дайте відповідь на запитання:  “Що я вже знаю?”

            VI. Домашнє завдання
Параграфи 16,17. Вправа 140


ТЕМА: НЕМОРФОЛОГІЧНІ СПОСОБИ СЛОВО­ТВОРУ.
СЛОВОТВІРНИЙ СЛОВНИК

Мета: ознайомити школярів з неморфологічними способами творення слів, навчити правильно визначати спосіб сло­вотвору, користуватися словотвірним словником: виробляти вміння і навички утворювати слова різними способами; роз­вивати навички самостійна роботи з книж­кою; виховувати толерантність.
Обладнання: схема словотвірного розбору

ХІД УРОКУ


     І.   Мотивація  навчальної діяльності

Згоден? - Не згоден? – Обґрунтуй?
Повторюване слово у реченнях - це різні частини мови.
1.    Сьогодні зійшов молодий місяць.
2.    Молодий і молода кланялися батькам.
Чи знаєте ви, яким способом утворився іменник молодий у другому реченні? А як утворилося слово сьогодні? Способи творення їх відносяться до неморфологічних, тобто  морфеми - значущі частини слова (префікс, суфікс, корінь) - у їхньому творенні участі не беруть. Про це піде мова на уроці. Ваше завдання - опанувати словотворення, навчися правильно утворювати слова різними способами. Знання законів словотворення потрібне для міцного засвоєння правил правопису. Крім того, словотвір тісно пов'яза­ний з культурою мови, адже часто саме складові елементи слова виражають найтонші відтінки значення.

ІІ. Засвоєння нових знань
Словникова робота. Пояснити значення слів лексика, семантика, синтаксис.

Робота з підручником
     Опрацювання теоретичного матеріалу параграф17, сторінка 55
Бесіда
Які  неморфологічні способи словотвору ви знаєте?
Який спосіб називають лексико-синтаксичним? Спробуйте вмотивувати доцільність поєднання двох складників цього терміна.
Який спосіб словотвору називають лексико-семантичним? Що означає слово семантика?
            Цей спосіб пов'язаний зі зміною (переосмисленням) значення слів, що однаково звучать і пишуться,  але мають різне значення. Такі слова ми називаємо омонімами. Отже, яким способом утворилися омоніми?

ІІІ. Вироблення вмінь і навичок
Прочитайте. З'ясуйте, з яких частин складаються  виділені слова в першому-четвертому реченнях, яким способом  вони утворені. Визначте  спосіб словотвору виділених слів у п’ятому - шостому реченнях.
1. Січ мала більш як шістдесят куренів (М.Гоголь). 2. Нас п'ятнадцять стрільців із заго­ну захищали Славуту-Дніпро (П.Усенко). 3. Ле­жу горілиць, спостерігаю переливи перлистих хмар (І.Нікітенко). 4. Первінку свою купив ут­ридорога, але тепер діти мали молоко (І.Нікітенко). 5. Через сімнадцять днів старту­вала ракета, що вивела на орбіту перший в історії людства штучний супутник Землі. 6. Мій супутник - льотчик-космонавт, відома в країні людина.
            Подані слова введіть у речення, по­ясніть спосіб творення їх.
Сьогодні, джерело (води), джерело (на­тхнення), слати (посилати), слати (застеляти), одинадцять, навприсядки, заодно, мимохідь, мимохіть, босоніж.
       Виконайте словотвірний розбір пода­них слів за схемою.
1.Слово, до якої частини мови належить.
2.Твірне слово (або основа).
3.  Словотвірний засіб (префікс, суфікс, постфікс).
4.Спосіб творення.
5. Звукові зміни при словотворенні (чергу­вання голосних чи приголосних).
6. Графічний запис словотвірного аналізу.
Зразок. 1. Прикордонний - прикметник; 2. кордон; 3. префікс при- і суфікс -н-;
 4. префіксально-суфіксальний; 5. немає; 6. при­кордонний <— кордон.

Подорожник, приморський, відтворити, роз­шукати, безхмарний, бджолиний, кінотеатр, те­левізійний, зображення, золотистий, нероба, з'явитися, дитсадок, голубувато-зелений, НЛО, мореплавці, старий.
Порівняйте словотвірний розбір із роз­бором слова за будовою. У чому їхня відмінність?
Перевірте за словотвірним словником,  чи правильно виконали завдання.
Докладно ознайомтеся зі структурою словника та з будовою словникової статті.

Робота з підручником. Вправи 143-145 сторінка 59

ІV. Підсумки уроку
Зв'язно розказати “Шо нового я дізнався на цьому уроці".

Домашнє завдання.

Параграф 17 вправа 146.

Немає коментарів:

Дописати коментар