Виступи

Виступ на методичній раді.

            Проблема кафедри: впровадження інноваційних технологій на уроці як засіб розвитку творчої особистості учнів. Ця проблема перегукується з проблемою гімназії.

         Вчителі працюють над проблемами :

-         впровадження проблемного методу навчання для розвитку критичного мислення учнів;

-         розвиток творчих здібностей учнів через впровадження інноваційних технологій;

-         впровадження інноваційних методів з метою розвитку пізнавальних інтересів учнів;

-         інноваційні форми організації занять з метою формування комунікативних компетентностей;

-         впровадження умов для учнівського самовираження на уроках з інтерактивними технологіями.

         Отже, для формування інтелектуального потенціалу гімназистів вчителі кафедри на уроках застосовують такі методи навчання:

1)    диференційний: “розумовий штурм”, ”передбачення”, “гронування”, “сенкант”;

2)    особистісно орієнтованого навчання: “емпатія”, “інтелектуальна розминка”, “евристичне спостереження”, “дослідження”, “пізнавальних ігор” ( “Угадай слово”), “помилок” (“Піймай помилку”);

3)    креатині: “асоціативний кущ”, “багатомірна матриця”( морфологічний ящик).

Результатом нашої роботи є:

1.    Конкурс творчих робіт, присвячений 320 річчю Червонограда-Кристинополя.

ІІ місце   твір ”Червоноград у серці назавжди”    Процик Аня    4(8)- а клас

      2. Міський конкурс Мій перший вірш”.  ІІ місце    Рожко Ілона      3(7)- б клас

      3. Всеукраїнська олімпіада з української мови та літератури “Олімпус”       

провели вчителі:  Івашків О.О. (українська література) та  Плитяк О.Я. (українська мова).результати будуть після 26.10.2012 року.

       4. Кафедра брала активну участь у міському святі, присвяченому річниці УПА та у підготовці конкурсу “Сурми звитяг”.

Ухвала

1.     Роботу кафедри вважати задовільною.

2.     Забезпечити електронними засобами навчання суспільно-гуманітарну кафедру.

3.     Поповнити матеріали порт фоліо вчителя. 

ЕЛЕМЕНТИ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ

НА УРОКАХ УКРЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Наші учні у майбутньому – це люди, які здатні прийняти рішення, нести відповідальність за них, мати власний погляд на світ і людину. Тож уроки мови, на мій погляд, повинні сприяти вихованню такої особистості, бо вимагають активного мислення, застосування раніше одержаних знань і навичок, цілеспрямованого, емоційного переборення посильних труднощів. Уроки намагаємося будувати таким чином, щоб формувати вміння грамотно, змістовно обмінюватися думками, уміння самостійно, творчо працювати з підручниками, додатковими джерелами; дитина кожного уроку повинна сама відкривати щось нове, бо навчання – це процес не лише засвоєння знань, але й розумового зростання, розвитку учнів. Це змушує нас активно впроваджувати в практику новітні освітні технології чи їх елементи, нетрадиційні прийоми й методи навчання, використовувати нові форми занять для активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Однією з проблем сучасного навчання є прагнення вчителя викликати в учнів зацікавленість до предмета при вивченні тієї чи іншої теми. Цьому сприяє створення проблемних ситуацій, які викликають інтерес до здобуття знань, мобілізують навички та вміння гімназистів, стимулюють розвиток пізнавальної діяльності при розв’язанні проблемних завдань.

Проблемне навчання грунтується як на колективній, так і на особистісно орієнтованій парадигмі.

Шляхи створення проблемних ситуацій на уроках мови різноманітні: видозміна мовного матеріалу, аналіз мовного матеріалу, його систематичне конструювання та інші.

Вправи і завдання не повинні мати формально-логічний характер. Одним із засобів внести проблемність у процес пізнання – поставити учнів у ситуацію активної розумової пошукової діяльності в процесі вивчення мови. Це і стислі за обсягом конкретні домашні завдання, виконані школярем заздалегідь, і дослідницька праця на уроках. Добре продумана пошукова робота дасть змогу підвищити пізнавальну активність школярів, їхній інтерес до процесу навчання, самостійність у вивченні мови. Вони вчаться бути уважними, виділяти головне, зіставляти, порівнювати, робити власні висновки. Я користуюсь таким прийомом часто і на всіх етапах уроку. Скажімо, при вивченні теми «Способи дієслів» пропонуємо учням дати відповідь на питання «Чому?».

 

Чому? В 1 реченні тож разом, а в 2 реченні то ж окремо?

1.     Корить повинні дощову ми непокірну хмару, – тож сіймо у ріллю нову пшеницю яру.

2.     Народна пісня – то ж вона учій землі окраса.

Чому в словах:     радісний – т;

                              шістнадцять – т;

                              гігантський – т.

Чому в словах:     бульці – ь;

                              булці – ь;

                              школярський – ь;

                              баский – ь.

Пропоную опрацювати відповідний матеріал підручника, відповісти на поставлене запитання. Діти самостійно шукають відповідь, зіставляють, порівнюють, роблять висновки.

Поступово завдання ускладнюю, урізноманітнюю, пошуково-дослідницька робота дозволяє конкретніше розглядати виучуваний матеріал. Учні сприймають нове не репродуктивно, а творчо опрацьовуючи його, самостійно здобувають нові знання.

Важливо, щоб такі вправи були посильними для учнів, але не легкими, бо як легкі, так і непосильні вправи й завдання користі не принесуть.

Представляю систему уроків та дидактичний матеріал за темою «Складне речення з різними видами зв’язку». У планах-конспектах з української мови для 11 класі подані різноманітні завдання, вправи, побудовані за принципами проблемного навчання.